Діти єднають Україну
(творча робота, Спаська)
«Минувшину вивчавши, зрозумів
Красу подій, що сталися допіру
Історіє! З твоїх важких томів
Крізь давнини завісу димно-сіру
Майбутнє дивиться.»
Є.Плужник.
Мені випало
велике щастя бути дитиною України. Із тисяч подій складається її історія, в
якій ми читаємо про голосні перемоги й гіркі поразки наших далеких предків.
Вони боролися за те, щоб ми сьогодні жили під погідними небесами миру, де
можуть зацвісти всі квіти, які цвітуть лише там, де не гримить війна. Наш народ
справді дуже дорого заплатив за своє право бути вільним, щоб жити не за
приписами чужинців, а своїм глуздом. І ми завжди пам’ятаємо про це, бо саме з
цієї пам’яті й починається наше розуміння рідної історії.
22 січня 1919
рік. Л.Храплива-Щур писала:
«Правда це,чи мрії?
-Чуєш?-Дзвони б’ють
В Києві в Софії,
Чи між нами тут?
Це лунає вічно
В серці молодім
Двадцять друге січня
Давній волі дзвін.»
В
результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії утворилися дві
українські держави -Українська Народна Республіка та Західно-Українська Народна
Республіка. Незважаючи на розбіжності й
власні амбіції, лідери двох українських держав дійшли згоди щодо об’єднання. Здійснювалася
мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України.
Урочистий Акт злуки розпочався 22 січня 1919
року о 12-й годині. Було оголошено Універсал, у якому зазначалося: «Віднині
воєдинно зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України,
Західно –Українська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.
Віднині український народ, увільнений
могутнім поривом своїх власних сил, має змогу з’єднати всі спроби своїх синів
для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя
робочого люду.»
Ми знаємо, що минуле тісно пов’язане з
майбутнім, пояснює його. Минуле- як ґрунт, майбутнє як дерево, що проростає з
нього. Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу-це й
пізнавати себе. Отже, нам випало велике щастя-бути дітьми України. За це ми
вдячні долі і будемо гідні вкраїнського імені.
Проданчук
Тетяна Русланівна
Чернівецька
область
Сторожинецький
район
Вул.Героїв
Майдану
Будинок
№24
Телефон
0996478624
Вік 13
років
